<< Главная страница

ЦвIркуни



Категории Валер'Ян Полiщук ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Нi передмiстi яр. Вечiрня аквареля. Як повен яр—мелодiя звучить: То пробують на флейту цвiркуни Рапсодiю веселу — Тюр-р... тюр-р... Цюркочуть, Немов цюрком бiжить де молоко в дiйницю. I тихий, тихий вечiр. Ще сизi хмари де-не-де В розкритi пащi, Як кашалоти чи велетенськi риби, Хапають зеленаве небо Безшумно, Там, де сонце заснуло. А з другого—вже мiсяць застилався. Пiдводить червоне (ой, який сором!) обличчя, Немов попався на любовнiм вчинку. — Ти з ким же там? — А вiн поглянув i сховався, Закрившись хмарним рукавом, Як пастушок. Цюркує молоко в дiйницю яру, I сниться Що то передосiннiй гул (В полях гуляє серпень) Та в лiхтарях завод ображений заснув, Що його шепоту не чути зовсiм, Хоч видко пара йде в обiйми з лiхтарем, Як сива осiнь. Цвiркун, що поблизу мене, I в думку не бере: Спiва собi, сигналiзуючи, як iскра радiо, Що вже дзижчить там у свiти. Ïï далекий вереск з темноти Залiзнi кидає зi злостi обручi На цементовий пiл, Що прилiта до мого вуха З радiостанцiï: Вона стирчить, Як двi голоблi на горi. А вiн (цвiркун) телеграфує: Тюр-р... Тюр-р... Тюр... тюр... Тюр-р... I так далi. А вечiр тихий задрiмав У ковдрi сизих хмар. Лишень глибокий яр Дзвенить у цвiркунах. Пролинув м'який птах; Сова. I тихо на чебрець Склонилась голова, Щоб мир заснув, Як тоне в соннiй мряцi Цвiркунiй гул.
ЦвIркуни


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация